2.3 Наказ про затвердження складу предметно-екзаменаційної комісії для проведення співбесіди видається директором коледжу не пізніше 1 березня.

2.4 Перелік предметів, які виносяться на вступне випробування у формі співбесіди, визначається Правилами прийому до ЛТК Луцького НТУ.

2.5 Програми вступних випробувань у формі співбесіди з конкурсних предметів розробляються приймальною комісією коледжу не пізніше, ніж за три місяці до початку прийому документів, повинні бути узгоджені з програмами ЗНО 2016 року. Не допускається введення до вступних випробувань  завдань, що виходять за межі зазначених програм. Програми вступних випробувань обов’язково оприлюднюються на веб-сайті коледжу. У програмах вступних випробувань з конкурсних предметів містяться критерії оцінювання до кожного з них.

2.6 Програму співбесіди із зазначеними категоріями осіб затверджує голова приймальної комісії (директор) коледжу.

 2.7 Вступні випробування до Любешівського технічного коледжу Луцького національного технічного університету у 2016 році у формі усної співбесіди проводяться з категоріями осіб, які відповідно до пункту 1 розділу IX Правил прийому до ЛТК Луцького НТУ мають право на зарахування за результатами співбесіди:

  особи, яким Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” надано таке право, які мають документ державного зразка про повну загальну середню освіту з відзнакою або з відмінними оцінками (10,11,12 балів), а саме:

– особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи першої і другої категорій ;

– діти – інваліди до 18 років у зв’язку з Чорнобильською катастрофою (пункт 4 частини 3 статті 30);

– діти віком до 18 років, які постраждали у зв’язку з Чорнобильською катастрофою (пункт 4 частини 3 статті 30);

– діти віком до 18 років, у яких померли батьки, віднесені до 1 або 2 категорії, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою (пункт 26 статті 20 через частину 2 статті 20 та частину 2 статті 21);

– діти віком до 18 років, у яких померли батьки з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесених до 3 категорії, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою (пункт 26 статті 20 через частину 2 статті 22);.

– діти віком до 18 років, батьки яких віднесені до 1 категорії (частина 2 статті 20 через пункт 26 статті 20).

особи, яким відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надано таке право, а саме:

– особи, які стали інвалідами внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (далі – Революція Гідності), та які звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року (пункт 10 статті 7);

– військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення (пункт 11 статті 7);

– особи, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (пункт 12  статті 7);

–  особи, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами (пункт 13 статті 7);

–  особи, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (у тому числі волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення (пункт 14 статті 7).

3.Проведення співбесіди

3.1 Співбесіда проводиться до початку вступних іспитів (відповідно до розкладу вступних випробувань) предметно-екзаменаційною комісією для проведення співбесіди.

3.2 Співбесіда є перевіркою знань вступників з метою визначення рівня загальноосвітньої підготовки, нахилу та здібностей до обраної спеціальності.

3.3 Під час проведення вступних випробувань у формі співбесіди забороняється використання електронних засобів інформації, підручників, навчальних посібників та інших матеріалів, якщо вони не передбачені рішенням приймальної комісії. У разі користування вступником під час випробування сторонніми джерелами інформації (у тому числі підказуванням), він відсторонюється від участі у випробуваннях, про що складається акт. В аркуші усної відповіді вступника екзаменатори вказують причину відсторонення та час. Така робота вступника оцінюється незадовільною оцінкою незалежно від обсягу і змісту написаного.

3.4 Абітурієнти, які не прибули без поважних причин на співбесіду згідно із затвердженим розкладом, втрачають можливість вступу до коледжу за цією формою.

3.5 Співбесіда передбачає завдання: запитання з конкурсних предметів, тести, задачі, вправи, кросворди, анкети тощо, які дають змогу виявити інтереси абітурієнта до обраної спеціальності, знання теоретичного матеріалу та уміння застосовувати їх на практиці під час розв’язування задач і вправ.

3.6 Затверджені тестові завдання та інші екзаменаційні матеріали щодо проведення співбесіди тиражуються в необхідній кількості і  зберігаються як документи суворої звітності.

3.7 Перескладання вступних випробувань у формі співбесіди з метою підвищення оцінки не дозволяється.

3.8 Співбесіда має характер індивідуальної бесіди з кожним вступником. Вступник відповідає на питання співбесіди без попередньої підготовки. Під час співбесіди член предметно-екзаменаційної комісії з проведення співбесіди записує питання і відмічає правильність відповідей вступника в аркуші усної відповіді (співбесіди). Після закінчення співбесіди аркуш усної відповіді (співбесіди) підписується абітурієнтом і членами комісії. Екзаменатори проставляють в аркуші усної відповіді (співбесіди) кількість набраних балів.

3.9 Аркуші усної відповіді (співбесіди) осіб,  зарахованих до коледжу, зберігаються у їх особових справах, а осіб, не зарахованих до коледжу – знищуються за актом через один рік після закінчення вступних випробувань.

3.10  На бесіду з абітурієнтом відводиться до 15 хвилин.

3.11 Основним документом, який використовується приймальною комісією для проведення співбесіди є протокол співбесіди (форма №Н-1.09 наказу МОНУ від 02.07.2015р №705).

3.12 У протоколі співбесіди записується рішення предметно-екзаменаційної комісії для проведення співбесіди щодо рекомендації до зарахування вступника студентом відповідного освітнього-кваліфікаційного рівня та спеціальності. Подається мотивований висновок за результатами співбесіди. Протокол заповнюється головою комісії, підписується ним та членами комісії.

3.13 Результати співбесіди фіксуються у відомостях проведення співбесіди.

3.14 В аркушах результатів вступних випробувань робиться запис про рекомендацію до зарахування  за наслідками співбесіди.

3.15 Особи, які у процесі співбесіди виявили недостатній рівень знань, до участі в конкурсі не допускаються.

3.16 Особи, які без поважних причин не з’явилися на співбесіду у зазначений за розкладом час, які за результатами співбесіди не рекомендовані до зарахування на навчання і які подали сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання з конкурсних предметів з результатами, не нижчими передбачених Правилами прийому, мають право брати участь у конкурсі на загальних засадах. У цьому випадку результати співбесіди анулюються.

3.17 Рішення предметно-екзаменаційної комісії з проведення співбесіди подається на розгляд і затвердження приймальної комісії коледжу.

3.18 Інформація про результати співбесіди оголошується вступникові в день її проведення.

4. Критерії оцінювання відповіді на співбесіді

4.1 За наслідками співбесіди рівень знань абітурієнтів оцінюється як „достатній” або „недостатній”. Абітурієнти, які за результатами співбесіди мають достатній рівень знань, вважаються такими, що пройшли співбесіду і рекомендуються до зарахування до ЛТК  Луцького НТУ на відповідні спеціальності.

 4.2 При оцінюванні відповіді абітурієнта враховуються:

• правильність, повнота відповіді;
• ступінь розуміння та усвідомленого відтворення вивченого;
• логічність, зв’язність, мовне оформлення відповіді;
• вміння застосовувати вивчені правила до конкретних випадків і наводити самостійно дібрані приклади до вивчених правил.

4.3 Достатнім рівнем знань з математики вважати, якщо абітурієнт:

• достатньо засвоїв основні поняття та категорії;
• вільно відтворює навчальний матеріал у стандартних ситуаціях;
• логічно висвітлює події з точки зору математичного взаємозв’язку;
• здатен дати порівняльну характеристику явищ, формує і аргументує власну думку;
• виконує математичні вправи і розв’язує задачі;
• може застосувати знання при оцінці конкретних явищ.

4.4 Недостатнім рівнем знань з математики вважати, якщо абітурієнт:

• має фрагментарні знання про математичні об’єкти та неповно характеризує їх загальні ознаки;
• мало усвідомлює мету навчально-пізнавальної діяльності;
• допускає грубі помилки у визначенні понять, при використанні термінології;
• не може розв’язати задачу.

4.5 Достатнім рівнем знань з української мови та літератури вважати, якщо у відповіді абітурієнта :

• правильно виконані в повному обсязі завдання будь-якого рівня, відмічено володіння нормами сучасної літературної мови;
• усвідомлений, обґрунтований виклад основних понять питання з наведенням доречних прикладів;
• уміння грамотно аналізувати мовні явища, поняття, ґрунтовно й повно пояснювати орфограми, визначати структури речень, пояснювати наявність у них пунктограм та правила їх вживання;
• відповідь правильна, абітурієнт висловлюється літературною мовою, достатній словниковий запас, але є незначні фактичні орфографічні, пунктуаційні, граматичні чи мовленнєві помилки;
• правильне пояснення не менше 2-3 орфограм, 2-3 пунктограм. При цьому допускається не більше трьох помилок, які абітурієнт виправляє при зауваженні екзаменатора;
• уміння складати ділові папери, речення за поданими схемами та правильно редагувати речення.

 4.6 Недостатнім рівнем знань з української мови та літератури вважати:

• якщо відповідь абітурієнта не задовольняє вищезазначені вимоги;
• відповідь відсутня чи неправильна, неправильний хід міркувань;
• відповідь правильна, але її обґрунтування неправильне, невмотивоване;
• наявність значної кількості помилок різних типів.

4.7 Слід враховувати мовленнєве оформлення відповіді: правильну будову речень, зв’язність, логічність, послідовність викладу, використання багатств лексики. При підрахуванні помилок дві негрубі помилки вважати за одну.

 4.8 До негрубих помилок відносити:

• написання великої букви в ускладнених власних найменуваннях;
• правопис прислівникових сполучень, утворених від іменників з прийменниками (до побачення, назустріч тощо);
• заміна одного із розділових знаків іншими (наприклад, при вставлених конструкціях, що можуть виділятися комами, тире, дужками);
• заміна авторського розділового знака згідно з правилами.

4.9 Необхідні навички та вміння:

• В усному мовленні дотримуватись правил літературної вимови, норм сучасної літературної української мови.
• У писемному мовленні дотримуватися правил орфографії та пунктуації, граматичних норм літературної мови, єдиного мовного режиму.
• Застосовувати теоретичні знання стосовно конкретного матеріалу.
• Виконувати всі види мовних розборів (фонетичний, лексичний, морфемний, словотвірний, морфологічний, синтаксичний).
• Знаходити та обґрунтовувати орфограми, пунктограми.
• Пояснювати фонетичні, лексичні, морфологічні, синтаксичні явища в прикладах.
• Перебудовувати речення відповідно до вимог, правильно ставити і пояснювати розділові знаки.
• Уміння складати речення за поданими схемами, правильно редагувати тексти, речення; уміння складати ділові папери.

4.10 Вмотивовані апеляції на результати вступних випробувань подаються вступниками відповідальному секретареві приймальної комісії або його заступнику у формі письмової заяви на ім’я голови приймальної комісії (директора) не пізніше наступного робочого дня після оголошення результатів співбесіди.

Апеляції на результати вступних випробувань приймаються та розглядаються апеляційною комісією згідно з Положенням про апеляційну комісію Любешівського технічного коледжу Луцького НТУ.

Положення про організацію та проведення вступних випробувань в формі усної співбесіди в  Любешівському технічному коледжі Луцького НТУ розглянуто та схвалено на засіданні Педагогічної ради коледжу

(протокол №  5 від «15» грудня 2015 року).

Положення  про організацію та проведення вступних випробувань в формі усної співбесіди в  Любешівському технічному коледжі Луцького НТУ розглянуто та схвалено приймальною комісією  коледжу

(протокол №  3 від «14» грудня 2015 року)